Павло Олександрович Гнідич
Ннародився 26 листопада (8 грудня за новим стилем) 1884 року в Полтаві у небагатій дворянській родині. Особливе місце у його діяльності посіла Роменщина. У 1912-1914 роках Павло Гнідич проводив експедиції селами Роменського повіту, зокрема Бацманами, Гаврилівкою, Малими Бубнами, Довгополівкою, Салогубівкою, Житнім, Рогинцями.
Записував народні пісні, казки, легенди, обряди та інші зразки усної народної творчості. Загалом дослідник зібрав понад дві тисячі фольклорних матеріалів. Павло Гнідич загинув у 1919 році, залишивши по собі цінну спадщину, завдяки якій сьогодні можемо почути й побачити живу традиційну культуру Роменщини початку ХХ століття.
Над проєктом працював колектив КЗ «Центр розвитку культури та туризму» РМР.
Борис Дмитрович Антоненко-Давидович
Український письменник, перекладач, публіцист і мовознавець, дослідник та захисник української мови. Народився 5 серпня 1899 року в селі Засулля, передмісті Ромен, у родині залізничника. Навчався в Охтирській гімназії, згодом - у Харківському та Київському університетах. Був учасником національно-визвольних змагань 1917–1920 років.
У 1920-х роках активно працював у сфері освіти та літератури. Писав прозу, публіцистику, перекладав, а особливе місце у його творчості посідала українська мова.
У 1935 році письменника заарештували та засудили до тривалого ув’язнення. Після повернення до Києва він продовжив літературну й мовознавчу працю, а його творчість справила значний вплив на український дисидентський рух.
Борис Антоненко-Давидович помер 8 травня 1984 року в Києві. У 1992 році, вже посмертно, був удостоєний Державної премії України імені Тараса Шевченка.
Рубрика «Роменщина: історія в іменах». Випуск перший — Петро Калнишевський
Починаємо рубрику коротких відео про людей, чиї імена вписані в історію громади. Перший — уродженець Пустовійтівки, останній кошовий отаман Запорозької Січі.
Петро Калнишевський народився в Пустовійтівці — селі, яке й сьогодні входить до Роменської міської територіальної громади. Він став останнім кошовим отаманом Запорозької Січі, державним діячем і дипломатом.
За його врядування Січ розвивала землеробство й тваринництво, бджільництво та ремесла, засновувала нові хутори й поселення, налагоджувала торгівлю з іншими країнами. «Сила держави починається з праці її людей» — так у випуску переказано суть його господарювання.
1775 року за наказом Катерини II Січ було зруйновано, а Калнишевського заарештовано. Понад двадцять пʼять років він провів у соловецькому увʼязненні — і не зламався.
У Пустовійтівці стоїть памʼятник отаманові, а поряд — деревʼяна церква Святої Трійці, до побудови якої він доклався. Обидві памʼятки є на мапі громади, і обидві можна роздивитися в 3D.
Випуск другий — Іван Кавалерідзе
Скульптор, кінорежисер і драматург, уродженець Роменщини. Його перший монументальний памʼятник Тарасові Шевченку стоїть у центрі Ромен від 1918 року.
Іван Кавалерідзе працював у кількох мистецтвах одразу: скульптура, кіно, драматургія, малярство. Його роботи стали надбанням української культури, а сам він — уродженець Роменщини.
Найважливіша для громади його робота — памʼятник Тарасові Шевченку в Ромнах, відкритий 1918 року. Це перший монументальний памʼятник Кобзареві у світі, і він досі стоїть на бульварі Шевченка.
У випуску — про те, чому ми памʼятаємо Кавалерідзе і як його скульптури, фільми та пʼєси формували національну памʼять.
